НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ «ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ НАМН УКРАЇНИ»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА
АСОЦІАЦІЯ СЕКСОЛОГІВ І АНДРОЛОГІВ УКРАЇНИ
КИЇВ 2020
АДРІУС®– СУЧАСНИЙ ЗАСІБ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ФУНКЦІЙ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ УДК 616.69-008.-085
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКУЮЧИХ ЛІКАРІВ
Установи-розробники:
ДУ «Інститут урології НАМН України»
Національна академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Автори:
Горпінченко Ігор Іванович, доктор медичних наук, професор, зав.
відділом сексології і андрології ДУ «Інститут урології НАМН Украї-
ни».
Гурженко Юрій Миколайович доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу сексології і андрології ДУ «Інститут урології НАМН України».
Спиридоненко Володимир Володимирович, кандидат медичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу сексології і андрології ДУ «Інститут урології НАМН України».
Рецензент:
Завідуючий відділом андрології ДУ «Інститут ендокринології НАМН України» д.м.н., професор Лучицький В.І.
Анотація
В рекомендаціях «Адріус® – сучасний засіб для покращення стану чоловічої статевої системи» наведені дані про різні види безпліддя
у чоловіків, а також можливостях його корекції за допомогою комплексного засобу негормональної фітотерапії. Наведені дані про клініко-фармакологічні аспекти кожної із складових Адріусу, показаннях і методиках застосування.
Практичні рекомендації призначені для урологів, андрологів, сексопатологів, сімейних лікарів, лікарів-інтернів і студентів.
РЕЗЮМЕ
Адриус® – современное средство для улучшения состояния мужской половой системы Гурженко Ю.Н., Спиридоненко В.В.
ГУ «Институт урологии НАМН Украины»
В статье приведен обзор научных работ, посвященных фармакологическим эффектам составляющих Адриуса: экстракта якорцов стелющихся (Tribulus terrestris), экстракта корней и листьев витании снотворной (Withania somnifera), экстракта плодов бобов бархатных (Mucuna pruriens), экстракта корня спаржи кистевидной (Asparagus adscendens), апилака (Royal jelly) и йохимбина гидрохлорида (Yohimbine HCl USP). Эффекты вышеуказанных компонентов обеспечивают развитие положительного действия Адриуса в виде стимуляции либидо, половой и герминативной функции у мужчин.
Ключевые слова: половая функция, либидо, сперматогенез, якорцы стелющиеся, витания снотворная, бобы бархатные, спаржа кистевидная,
апилак, йохимбин.
РЕЗЮМЕ
Адріус® – сучасний засіб для покращення стану чоловічої статевої системи.
Гурженко Ю.Н., Спиридоненко В.В.
ДУ «Інститут урології НАМН України»
У статті наведено огляд наукових робіт, присвячених фармакологічним ефектам складових Адріусу: екстракту якірців сланких (Tribulus terrestris), екстракту коренів і листя вітанії снодійної (Withania somnifera), екстракту плодів бобів оксамитових (Mucuna pruriens), екстракту кореня спаржі гроновидної (Asparagus adscendens), апілаку (Royal jelly) і йохімбіну гідрохлориду (Yohimbine HCl USP). Ефекти вищевказаних компонентів забезпечують розвиток позитивної дії Адріусу у вигляді стимуляції лібідо, статевої та гермінативної функції у чоловіків.
Ключові слова: статева функція, лібідо, сперматогенез, якірці сланкі, вітанія снодійна, боби оксамитові, спаржа гроновидна, апілак, йохімбін.
SUMMARY
Adrius® is a modern combination for improvement of male genital system condition Gurzhenko Y., Spyrydonenko V.
State Institution «Institute of Urology, National Academy of Medical Sciences of Ukraine»
The article presents the research digest dedicated to pharmacological effects of Adrius components: Tribulus terrestris extract, extract of roots and leaves of Withania somnifera, extract of velvet bean pods (Mucuna pruriens), Asparagus racemosus root extract, apilak (Royal jelly) and yohimbine hydrochloride (Yohimbine HCl USP). The effects of the abovementioned ingredients provide development of positive effect of Adrius as stimulation of libido, sexual and germinal function in men.
Keywords: sexual function, libido, spermatogenesis, tribulus terrestris,
withania somnifera, mucuna pruriens, asparagus racemosus, royal jelly,
yohimbine.
Проблема чоловічого безпліддя в наш час залишається актуальною, а методи його лікування все більше зміщуються у бік екстракорпоральних технологій [1, 2]. Останнім часом на нашій планеті відзначається різке зростання кількості безплідних пар, а відсоток чоловічого фактору безпліддя в середньому сягає 45-50% [3]. У свою чергу вимоги до якості еякуляту на теперішній час значно знизилися, що обумовлено широким застосуванням різних репродуктивних технологій. Структура чоловічого безпліддя вже протягом десятків років залишається практично незмінною. До 40% причин чоловічого фактору верифіковані як можливі (варикоцеле, імунологічний фактор, пухлини яєчок), близько 30% становлять випадки ідіопатичного безпліддя, до 10% - гіпогонадизм, а також різні вторинні причини [4]. Засоби досягнення бажаної мети народження дитини в певні періоди розвитку суспільства і в різних культурах були вкрай різноманітними, часом абсурдними, проте метод прийому лікарських засобів всередину є найдавнішим. Його безумовна першість похитнулася впровадженням екстракорпоральних репродуктивних технологій, але, як і раніше, залишається всесвітньо визнаним методом.
Ефективні засоби для поліпшення статевої і репродуктивної функції цікавили суспільство протягом всієї історії людства. Медицина
різних епох і різних регіонів нашої планети користувалася різноманітними засобами, як органічного, так і неорганічного походження,
тому успіх при цьому був теж різним. Найважливіша роль в консервативній терапії безпліддя у чоловіків відводиться препаратам, які
демонстрували свою ефективність в контексті доказової медицини, з наочними даними мета-аналізів у великих популяціях чоловіків
[5]. В даний час, незважаючи на безліч синтетичних лікарських препаратів, потреба в натуральних засобах є, як ніколи, високою і про-
позиції на фармацевтичному ринку намагаються задовольнити цей попит суспільства.
Патологічні стани різних ланок статевої сфери є тісно пов’язаними між собою, а порушення фертильності відбуваються поряд із зниженням лібідо і еректильної функції. Таким чином, попит на універсальний рослинний препарат триває і буде завжди актуальним.
Підбір складових рослинного композиту, який має підвищити фертильність, вимагає дотримання низки умов: наявності вірогідних лікувальних ефектів, підтверджених даними досліджень; відсутності негативного впливу та кумулятивних ефектів між складовими; наявності ефекту потенціювання одного інгредієнта іншим; відсутності побічних небажаних ефектів; пошуку якісної сировини і безлічі інших чинників.
Однією з найбільш ефективних лікувальних систем у історії людства, яка зберігає мільйони прихильників, є фітомедицина, що має
власний індивідуальний підхід до поліпшення сексуальності, підвищення чоловічої сексуальності та плодючості. Типовим представником вищевказаних засобів, що містять рослини з великим досвідом викостання у народній медицині, є Адріус.
В 1 капсулі Адріусу міститься:
• екстракту плодів якірців сланких (Tribulus terrestris) – 250 мг;
• екстракту коренів і листя вітанії снодійної (Withania somnifera) –100 мг;
• екстракту плодів бобів оксамитових (Mucuna pruriens) – 90 мг;
• екстракту кореня спаржі гроновидної (Asparagus adscendens) – 80 мг;
• апілаку – (Royal jelly) 10 мг;
• йохімбіну гідрохлориду (Yohimbine HCl USP) – 2,5 мг.
Хоча кожна з вищевказаних субстанцій здатна викликати ефекти активації різних функцій організму, саме їхня комбінація дає можливість стимуляції всіх ланок статевої сфери: лібідо, еректильної функції, андрогенного статусу та сперматогенезу. Кожен із композитів має наукове обгрунтування ефективності у світовій літературі, а його фармакокінетичні та фармакогнозичні характеристики підтверджуються достовірними клінічними дослідженнями.
Нижче ми розглянемо ефективність кожної складової Адріусу окремо.
Екстракт якірців сланких (Tribulus terrestris) понад 2,5 тисячі років використовується з метою лікування різних захворювань внутрішніх органів (сечогінний, протизапальний засіб) і статевої системи (стимулятор), як у чоловіків, так і у жінок. Його позитивні ефекти описані в стародавніх працях Аюрведи, Сіддхи, Унані і використовувалися традиційною медициною Китаю, Індії, країн середземноморського регіону в різних випадках: для лікування головного болю, нервових і сексуальних розладів, захворювань печінки, нирок, сечової і серцево-судинної систем. Будучи традиційним представником Аюрведи, екстракт якірців (ЕЯ) у ній позначається терміном «Gokshura» і рекомендований як сечогінний, протизапальний,
тонізуючий сексуальну функцію засіб. Проведення сучасних досліджень сировини з якірцями підтверджує вже відомі в народній медицині сечогінні, біостимулюючі, уролітичні, імуномодулюючі, антиглікемічні, антитоксичні, гіполіпідемічні, кардіо- та психотонічні, гепатопротекторні, протизапальні, спазмолітичні, протипухлинні, антибактеріальні, противірусні ефекти ЕЯ. Сучасні фармакологічні дослідження активних субстанцій (сапонінів) продиктовані підвищенням попиту на сировину ЕЯ у вигляді лікарських препаратів та дієтичних добавок [6, 7].
У клінічній практиці України застосування ЕЯ ще 10 років тому обмежувалося лише проблемами чоловічого здоров’я (поліпшення обміну тестостерону) з позитивною оцінкою лініцистів
[8-11]. Ширше ЕЯ застосовується у спортивній медицині як дієтична добавка, що поліпшує енергетичний та білковий обмін у м’язах, а також обмін тестостерону у спортсменів [12].
Аналіз медичних ресурсів Інтернету (Medline та ін.) вказує на наявність великої кількості досліджень щодо застосування ЕЯ для посилення лібідо і еректильної функції, виведення ниркових каменів, лікування артралгій, чоловічого і жіночого безпліддя, передчасної еякуляції, тощо [13-16].
Великий клінічний досвід був накопичений в Китаї, де ЕЯ застосовується як тонізуючий, антигіпертензивний, уролітичний засіб, а також використовується при лікуванні захворювань очей, набряках, здутті живота, патологічних виділеннях із піхви, порушенні плідності у чоловіків та жінок. В одному з найстаріших медичних трактатів Китаю – «Shern-Nong Pharmacopoeia» ЕЯ представлений як ефективний засіб лікування токсичних і обмінних захворювань печінки, маститів, метеоризму, кон’юнктивітів, головного болю, вітіліго та ін. [17].
У народній медицині культур Середньої Азії якірці застосовували при лікуванні різних патологічних станів. Авіценна у своїх працях описував їх сечогінну і уролітичну дію, рекомендував застосовувати при лікуванні пухлин, виразок, головного болю, кон’юнктивітів, а також як тонізуючий і проносний засіб. У зазначеному регіоні Азії порошок висушених плодів якірців курили при сифілісі, гонореї та інших венеричних захворюваннях.
Наукові дослідження вчених СРСР встановили кардіотонічний, сечогінний, місцевий протизапальний, противірусний і фунгіцидний ефекти ЕЯ. Бактерицидна ефективність якірців дозволила рекомендувати їх у вигляді екстракту при лікуванні псоріазу, мастопатій, ксантом, ксантелазм, вірусних і алергічних захворюваннях шкіри [18]. Терапія ЕЯ призначалася при дисліпідемії та порушеннях вуглеводного обміну (метаболічний синдром) із метою зменшення головного болю, шуму у вухах та зниження артеріального тиску при атеросклерозі, а також для нормалізації сну [19].
У Болгарії ЕЯ широко застосовується в якості стимулятору сексуальної та еректильної функції у чоловіків. У жінок ЕЯ призначають при запальних захворюваннях статевих органів із метою корекції гормонального фону при порушеннях менструального циклу, а також поліпшення тренувальних результатів у спортсменів. Досвід болгарських вчених є одним з найбільш науково обгрунтованих в контексті впливу сапонінів фуростанолового складу при патології сперматогенезу та порушеннні гормональних функцій жіночої статевої системи.
В Україні та країнах СНД досвід застосування ЕЯ до першого десятиріччя ХХІ століття відносно невеликим, а першим, впровадженим до медичної практики лікарським засобом із вмістом якірців, став препарат болгарського виробника. У фітотерапевтичному довіднику часів СРСР наведено інформацію щодо застосування сировини якірців у народній медицині з метою лікування сечокам’яної хвороби і захворювань сечостатевої системи. Протягом останніх 15 років лише колективом співробітників відділу сексології та андрології ДУ «Інститут урології НАМН України», опубліковано понад 10 наукових робіт, де висвітлені позитивні аспекти впливу ЕЯ на організм людини з поліпшенням сексуального і репродуктивного стану.
У країнах арабського світу ЕЯ застосовується як протизапальний засіб, стимулятор сексуальності, гепатопротектор, тощо. В Ірані сировину трави Tribulus terrestris застосовують з метою ліквідації запальних станів різної локалізації, при захворюваннях шкіри та, за необхідності, посилення лібідо в чоловіків. Є дані про антиканцерогенний вплив їх на деякі форми раку шкіри та раку печінки.
У Туреччині ЕЯ застосовують для зниження високих рівнів артеріального тиску та нормалізації профілів холестерину в плазмі крові, а також для посилення лібідо та репродуктивних можливостей.
Фітохімічні дослідження ЕЯ встановили наявність у його складі сапонінів, флавоноїдів, глікозидів, алкалоїдів і дубильних речовин [20]. Фармакогностичні характеристики аюрведичного засобу з ЕЯ («Gokshura») притаманні саме Tribulus terrestris Linn., хоча в деяких препаратах використовують плоди сорту Pedalium murex Linn, які, за ствердженням дослідників, не мають такого унікального фуростанолового набору сапонінів [19]. Взагалі у ЕЯ визначено наявність фуростанолового і спіростанолового сапонінів, тігогеніну, неотігогеніну, гітогеніну, неогітогеніну, гекогеніну, неогекогеніну, диосгеніну, хлорогеніну, рускогеніну, сапогеніну та інших речовин. Одними із основних вважаються фуростанолові глікозиди – протодіосцин і протограцілін, де перший є домінуючим, а зміст спіростанолових глікозидів не має вираженого впливу [21, 22].
Кількість основних флавоноїдів перевищує в 1,5 рази всі інші фракції (типу кафеол, кверцетин, рутин, кемпферол та ін.) [23, 24,
25, 26]. Сучасні дослідження вказують на визначення ще кількох нових сапонінів фуростанолового ряду, здатних до стимуляції процесів синтезу статевих гормонів і лібідо [27].
За останні 5 років досліджень в сировині з якірців сланких було встановлено наявність 16 стероїдних сапонінів, 7 з яких є раніше невідомими (так звані террестріни). Новітні технології 1D і 2D ЯМР-спектроскопії, мас-спектрометрії та біохімічних методів визначили їх структуру в такому вигляді: 26-O-β-D-глюкопіранозіл-(25R)-фурост-4-ен-3 і β-2α, 22α, 26-тетрол-12-он (terrestrinin C), 26-О-β-D-глюкопіранозіл-(25R)-фурост-4-ен-22α, 26-діол-3,12-діон (terrestrinin D), 26-По-β-D-глюкопіранозіл-(25S)-фурост-4-ен-22α, 26-діол-3,6,12-Трі-он (terrestrinin Е), 26-В-β-D-глюкопіранозіл-(25R)-5α-фуростан-3β,22α, 26-тріол-12-он (terrestrinin F), 26-О-β-D-глюкопіранозіл-(25R)-фурост-4-ен-12β, 22α, 26-тріол-3він (terrestrinin G), 26-О-β-D-глюко-
піранозіл- (1→ 6) -β-D-глюкопіранозіл-(25R)-фурост-4-ен-22α, 26-ді-ол-3,12-діон (terrestrinin Н) і 24-O-β-D-глюкопіранозіл-(25S)-5α-спі-ростан-3β, 24β-діол-12-он-3-O-β-D-глюкопіранозіл- (1→ 4) -β-D -га-лактопіранозід (terrestris).
Крім цього, в сировині якірців було встановлено наявність терестробізаміду, трібулостеріну, Np-кумаролтіраміну, терестроаміду, хегогеніну, аурантоаміду, ксантосайну, β-ситостерину, сігмастеролу [23], алколоїдів - гарману, норгарманау, Β-карболіну [28, 29].
Саме такий досить складний хімічний склад Tribulus terrestris формує розвиток його позитивного впливу на різні ланки гомеостазу в людини [30].
Треба відзначити, що поряд із традиційними уявленнями про лікувальну дію ЕЯ на організм, щороку надходять наукові дані про його нові фармакологічні можливості. Так, в Україні при застосуванні ЕЯ для покращення лібідо, еректильної та репродуктивної функцій, ми практично ігноруємо виражений сечогінний і літолітичний ефекти, які були визнані ще в стародавні часи. Це також стосується використання протипухлинних ефектів деяких видів Tribulus, на які вказують певні сучасні дослідження [31].
Діуретичний ефект ЕЯ може бути обумовлений великим вмістом в його плодах і насінні ефірних олій, іонів натрію, калію, хлоридів і нітратів у сировині. Літолітичний ефект ЕЯ обумовлений також скороченням міофібріл верхніх сечових шляхів і активацією функцій нирок, що підтверджується результатами експериментальних досліджень [32] і клінічними даними [33].
Подальші дослідження ЕЯ підтвердили розвиток дозозалежного антилітогенного ефекту за рахунок підвищення утворення уропротеїну - промотора антипреципітації літогенних агентів, зі зменшенням концентрації літогенних речовин (фібрин, солі кальцію, фосфати) в умовах експериментальної моделі стороннього тіла на слизовій оболонці сечових шляхів [34]. Інші дослідники вказують, що застосування ЕЯ сприяє зниженню лейкоцитурії та сироваткових рівнів сечовини [35], а також характеризується наявністю антиоксалуричного ефекту, а саме: зменшенням вираженості ураження клітин тубулярного епітелію (NRK 52E) конкрементами оксалату кальцію;
з пригніченням формування осередків літогенезу в експериментах із літопромоторами (гліколат натрію і етиленгліколь) [36]; здатністю до гальмування промотора оксалатного обміну
- гліколатоксидази, завдяки вмісту неконкурентних (кверцетин) і конкурентних (кемпферол) її інгібіторів [37].
Ефект еротизуючої дії якірців сланких визначається двома фармакологічними аспектами: опосередкованим, за рахунок активації вісі статевих гормонів (опосередкована стимуляція синтезу лютеінізуючого гормону з підвищенням рівня тестикулярного тестостерону), і безпосереднім – за рахунок посилення еректильної складової (підвищення рівня оксиду азоту в ендотелії кавернозних тіл на тлі стимуляції пенільної нейротрофіки активними фракціями тестостерону) [38].
Результати експериментальних досліджень поліпшення ерекції у ссавців при прийомі ЕЯ вказують на провідний механізм у вигляді посилення релаксації печеристої тканини у відповідь на збільшення виділення оксиду азоту ендотелієм судин [39, 40]. Під впливом ЕЯ встановлено активацію каскаду NO/NOS у пенильному ендотелії з подальшою конформацією внутрішньоклітинної гуанілатциклази, яка через механізми цГМФ-залежної протеїнкінази регулює скорочення гладких м’язів в печеристій тканині, що підтверджується низкою наукових досліджень [41, 42].
З усіх активних субстанцій ЕЯ найбільш дослідженим є фуростаноловий сапонін протодіосцин – промотор перетворення ендогенного тестостерону в дигідротестостерон [16, 43, 44]. Клінічними проявами вищевказаного є активація росту м’язової тканини, посилення лібідо і функції червоних клітин кісткового мозку з відповідним поліпшенням транспорту кисню в певних системах організму. Разом із анаболічним ефектом відбувається активація обміну тестостерону з клінічно значущим посиленням лібідо і еректильної функції [45, 46, 47], що в експериментальних дослідженнях із ЕЯ підтверджується стимуляцією екстрагенітальних джерел утворення тестостерону з розвитком андрогензамісного ефекту і активацією статевого потягу в кастрованих самців щурів [10, 48-51].
Клінічне застосування ЕЯ у літніх чоловіків сприяло підвищенню рівня тестостерону і поліпшенню еректильної функції (при стабільних показниках ЛГ) [52].
Цікавими є дані про наявність андрогенпротекторної активності у випадках впливу на тканину яєчок ряду токсичних речовин: солей кадмію [53], гідроперекисів (інгібування процесів перекисного окислення ліпідів і активації антиоксидантної системи з активацією функції клітин Лейдіга) [54]; опіоїдних токсинів [55].
ЕЯ викликає поліпшення репродуктивної функції у риб [56], ссавців [57, 58, 13.] і людини [59, 60], в тому числі і у випадках олігозооспермії [61, 62].
Успішною практикою застосування ЕЯ є як монотерапія, так і комбінація його з іншими компонентами [63, 64].
Ефекти ЕЯ у приматів, щурів і кроликів є недовговічними, що вимагає подальшого вивчення механізмів активації сперматогенезу і еректильної функції при застосуванні моно- і комбінованої терапії [65, 57].
Є наукові роботи, присвячені позитивним ефектам ЕЯ в осіб із симптомами нижніх сечових шляхів на тлі доброякісної гіперплазії передміхурової залози [66].
Імуномодулююча дія ЕЯ була продемонстрована в одному з досліджень [67] з наголошенням дозозалежного ефекту впливу фуростанолових сапонінів на збільшення активності процесів фагоцитозу (неспецифічна імунна відповідь), підвищення титрів антитіл і активацію реакції гіперчутливості уповільненого типу (специфічна імунна відповідь).
Достовірний вплив Tribulus terrestris на метаболічний обмін у вигляді антиліпідемічного і антиглікемічного [68] ефектів є досить актуальним питанням терапії важких порушень фертильності у чоловіків із цукровим діабетом [69], бо така терапія дозволяє підвищувати антиоксидантну активність поряд із зниженням процесів неоглюкогенезу [70, 71, 72, 73].
Одним із компонентів метаболічного синдрому (МС) є артеріальна гіпертензія. ЕЯ здатний надавати антигіпертензивну дію (калій-зберігаючий і сечогінний ефекти) [74] з можливістю кардіопротекції за рахунок розширення коронарних артерій, поліпшення коронарного кровообігу і процесів згортання крові [75, 76, 77, 78, 79].
ЕЯ в комбінації з іншими аюрведичними компонентами системи Rasayana Ghana сприяє розвитку анксіолітичної і антидепресивної дії, обумовленої високим вмістом гарміну (природний інгібітор МАО, який збільшує рівень допаміну в тканині головного мозку) та алкалоїда β-карболіну, що підтверджується експериментальними даними [80, 81].
Встановлено гепатопротекторний (зменшення трансаміназної активності печінки та підвищення знижених рівнів глутатіону) [82], протизапальний (інгібування експресії циклооксигенази-2, індукованої NO-синтетази в ліпосахарид-індукованих клітинах RAW264.7; пригнічення рівня фактора некрозу пухлин TNF-α та інтерлейкіну IL-4) [83, 84, 85], спазмолітичний [86], протипухлинний (антиангіогенний, проапоптотичний) [87, 88, 89, 90, 91, 92], антипроліферативний [93], протимікробний [94, 95], антифунгіцидний [96 ], антигель-
мінтний [97, 98] та інші позитивні ефекти.
Лікарську сировину у вигляді екстракту коренів і листя вітанії снодійної отримують з рослини родини пасльонових Withania somnifera (Ашвагандха, індійський женьшень, отруйний агрус, зимова вишня), що має кілька морфологічно подібних видів роду Withania. Види W. somnifera (ashwagandha) і W. coagulans (ashutosh booti) є економічно значущими і культивуються для використання в медичних цілях [99].
Відповідно до уявлень Аюрведи, Ашваганда здатна знімати стрес, підсилювати пам’ять і когнітивну функцію, покращувати фертильність, як у жінок, так і у чоловіків, підвищувати лібідо, стимулювати гормональний баланс, стабілізувати андрогенний статус, затримувати старіння, сприяти омолодженню [100-102]. Корінь рослини багатий амінокислотами, які беруть участь в обміні статевих гормонів і поліпшують трофіку нейронів. Ліпіди вітанії здатні позитивно впливати на підвищений артеріальний тиск, сприятливо впливають на ста-
теву сферу і серцево-судинну систему, створюючи загальний ефект омолодження клітинних структур організму. Біоактивні пептиди і нуклеїнові кислоти сировини вітанії стимулюють біохімічні процеси, відіграють захисну роль при стресових станах, активації інфекцій з ймовірним протипухлинним ефектом. Аюрведична практика рекомендує вітанію при порушеннях обміну речовин, зниженні захисних сил організму, нервовій і фізичній перевтомі; з метою стимуляції статевої активності; для нормалізації стану після перенесених захворювань, травм
і операцій; у ослаблених літніх осіб і дітей, які відстають у фізичному розвитку; при порушенні кровообігу, анемії; для посилення когнітивних функцій та інших патологічних процесів. Встановлено також, що вітанія при прийомі всередину здатна збільшувати м’язеву силу, витривалість і працездатність [103].
Мукуна пекуча (Mucūna prūriens, оксамитові боби, стізолобіум пекучий) – однорічна рослина, широко відома як «оксамитова квасоля», родом із південного Китаю і східної Індії, де колись широко використовувалася як їжа [104]. Широку популярність як потужний афродізіак та ліки, що застосовуються при різних нервових розладах, Mucuna рruriens отримала ще за ведичних часів (1500-1000 до н.е.) [105]. Оксамитові боби займали особливе місце у лікуванні паркінсонізму [106].
У теперішні часи мукуна є однією з найпопулярніших зернобобових культур, що вирощується в Азії, Америці, Африці та на островах Тихого океану. Рід Mucuna, що належить до родини Fabaceae, включає близько 150 видів однорічних і багаторічних бобових, в т.ч. і «оксамитову квасолю» Mucuna pruriens, яка поширена в тропічних і субтропічних регіонах світу. Вона вважається джерелом харчових білків завдяки значній концентрації протеїну (23-35%), який можна порівняти за цінністю з соєю [107, 108, 109].
Типи Mucuna, що позначені англійськими термінами «сowitch» і «cowhage», мають рясні пекучі волоски на стручках, контакт із якими викликає явища вираженого дерматиту, викликаного мукунаіном [110]. У типу з дрібними шовковистим волосками, що зветься «оксамитові боби», цей феномен практично не виражений. Всі частини рослини Мукуна мають лікувальні властивості [111], а в його екстрактах при дослідженнях in vitro та in vivo виявили присутність активних біологічних речовин із широким спектром фармакологічних ефектів: протизапального, антидіабетичного, нейропротекторного, антиоксидантного.
Mucuna рruriens є унікальною рослиною, у якої всі частини мають цілющі властивості. При цьому в її плодах містяться загальні фенольні сполуки, олігосахариди (рафіноза, стахіоза, вербакоза), деякі алкалоїди з антидіабетичною дією, а також інгібітори протеаз [112].
Екстракти з листя M. pruriens демонструють антимікробну і антиоксидантну активність. Основною із фенольних сполук в плодах Мукуна є L-ДОФА (5%) [113]. Зріле насіння рослини містить близько 3,1-6,1% L-ДОФА [114]. Крім цього, на додаток до ефекту леводопи, Мукуна пекуча містить незначну кількість серотоніну (5-гідрокситриптофан), диметилтріптаміну, нікотину, буфотеніну та інших активних субстанцій, DMT-n-oxide, буфотенін, 5-MeO-DMT-n-oxide, і β-карболін.
У сукупності всі ці речовини потенційно можуть мати психоделічні ефекти [115].
Експериментально було встановлено, що дофамін і серотонін із екстракту листя Мукуна у білих мишей здатні надавати антикаталептичний і протиепілептичний ефекти [116].
Отримана з Мукуна L-ДОФА здатна долати гематоенцефалічний бар’єр, піддаватися перетворенню в дофамін, відновлюючи порушену нейротрансмісію, що вказує на її переваги перед синтетичним аналогом у пацієнтів з хворобою Паркінсона [117, 118, 119].
Як вже зазначалося вище, екстракти з Mucuna spp. містять токсичні сполуки L-дофи і галюциногенні триптаміни, а також дубильні речовини і феноли, які сприяють розвитку ефекту насичення [120].
Саме через високі концентрації L-ДОФА (4-7%) оксамитові боби є комерційним джерелом речовини, що використовується при лікуванні паркінсонізму. Токсичність необробленої сировини Мукуна виражається в низькій його сприйнятливості до комах-шкідників [121, 122], антигельмінтному (стручки) ефекті і можливостях рослини пригнічувати конкуруючі рослини (гербіцидний ефект) [123].
Незважаючи на свої токсичні властивості, різні види Мукуни культивуються як дрібна харчова культура, зелені стручки і зрілі боби вживають у їжу у вареному вигляді, а в Гватемалі та Мексиці боби навіть вживають як замінник кави.
Екстракт Мукуни здатний підвищувати статевий потяг і, як правило, застосовується для отримання вираженого ефекту лише в комплексі з іншими препаратами [124]. Мукуна пекуча сприяє посиленню природної секреції тестостерону, а також має анаболічний ефект, з прискоренням процесів м’язового зростання і зниженням відсотку жирової тканини.
Екстракти насіння і екстракти листя Mucuna pruriens на Сході широко застосовують як афродизіак для лікування чоловічого безпліддя і різних нервових розладів [125]. Система Расаяна в Аюрведі традиційно використовує M. pruriens для лікування хвороби Паркінсона. В даний час вважається, що основний ефект M. pruriens полягає в антипаркінсонічній і нейропротекторній дії, що може бути пов’язано із здібностями рослини поглинати вільні радикали, в т.ч.
активні форми кисню, а також впливати на різні відділи нервової системи. Ефект афродізіаку проявляється у Мукуни за рахунок наявності ряду речовин, що надають стимулюючу дію на рецептори нервової системи. Саме лікувальні ефекти обумовлені вмістом цілого набору активних речовин (поліфенолів, інгібіторів трипсину, фітатів, ціаногенних глікозидів, олігосахаридів, сапонінів, лектинів і алкалоїдів) в бобах та інших частинах рослини. Білкові і поліпептидні фенольні сполуки, які виступають інгібіторами активності травних і гідролітичних ферментів (амілази, трипсину, хімотрипсину і ліпази), демонструють антиканцерогенну, противірусну, антимікробну,
протизапальну, гіпотензивну і антиоксидантну активність. Фітинова кислота (міоінозитол-1,2,3,4,5,6-гекса (дигідрофосфат)), як основний компонент насіння рослин, може брати участь в регуляції процесів сперматогенезу.
Ціаногенні глікозиди являють собою рослинні токсини, а їх вміст у плодах M. pruriens проявляється нейропротекторними ефектами.
Встановлено, що оксамитові боби містять високі рівні ПНЖК - лінолевої, пальмітинової, олеїнової і ліноленової [126, 127]. Тканинний метаболізм лінолевої кислоти в організмі людини регулює активність гормоноподібних простагландинів, що сприяють скороченню гладких м’язів і зниженню артеріального тиску.
Основним фенольним компонентом бобів M. pruriens є L-ДОФА (5%) з тетрагідроізохіноліном (0,25%) [118, 128], а також триптаміни в екстрактах насіння M. pruriens [129]. В екстрактах із сировини виділені алкалоїди мукунін, мукунадін, пруріенін і пруріенінін [130].
Також встановлено, що спиртові екстракти насіння Мукуни мають потенційну антиоксидантну активність на експериментальних моделях перекисного окислення ліпідів, викликаних стресом [129].
Останній є одним із найбільш важливих патогенетичних механізмів ушкодження нервової тканини і низка авторів вважає, що саме L-ДОФА та її метаболіти викликають прооксидантний ефект, сприяючи окислювальному пошкодженняю ДНК, негативно впливаючи на морфологію нервової тканини при нейродегенеративних захворюваннях, знижуючи рівні відновленого глутатіону при утворенні реактивних семіхінонов з L-дофи [131, 132]. Н-пропаноловий екстракт з насіння M. pruriens дає найвищий ефект при нейропротектівному тестуванні, що включає зростання і виживання нейронів DA в клітинній культурі in virto. Такі екстракти з невисоким вмістом L-дофи демонструють достовірну нейропротекторну активність.
Останнє дозволяє припустити, що високодозовий екстракт насіння M. pruriens міг би перевершувати ефекти синтезованої L- ДОФА в лікуванні паркінсонізму [133].
M. pruriens є однією з рослин, що виявляють активність проти отрути змій з сильнодіючими токсинами (нейротоксини, кардіотоксини, цитотоксини) [134, 135], за рахунок вмісту імуногенних глікопротеїнів (gpMuc) [136], що стимулюють продукцію антитіл, які блокують білки зміїної отрути [ 137].
Антимікробні властивості метанольних екстрактів листя Mucuna pruriens характеризуються помірною активністю щодо деяких бактерій в експериментальних умовах, демонструючи перспективу подальших досліджень [138].
За останні 20 років наукових досліджень було встановлено антидіабетичний ефект насіння Mucuna pruriens. Зокрема, за допомогою комбінації хроматографічних і ЯМР методів у насінні M. pruriens було встановлено присутність d-хиро-інозиту і його двох галакто-похідних, O-α-d-галактопіранозіл- (1→2) -d-хиро-інозиту (FP1) і O-α -d-галактопіранозіл- (1→ 6)-O-α-d-галактопіранозіл-(1→2)-D-хі-роінозітол (FP2), біоактивних речовин, що поліпшують тканинний метаболізм у залозах внутрішньої секреції [139]. Вважається, що наявність в Мукуна ціклітолу (галактопіранозілу і d-хіроінозітолу) сприяє розвитку інсулін-міметичного ефекту, що являє собою нову сигнальну систему для контролю метаболізму глюкози [140, 141].
За даними одного із досліджень, застосування екстракту насіння M. pruriens викликало зниження плазмових рівнів глюкози, обумовлене вмістом в зазначеному дозуванні приблизно 7 мг d-хіроінозітолу і його галактопохідних [142].
Важлива роль впливу перекисного окислення ліпідів у формуванні патологічного сперматогенезу в даний час підкреслюється усіма дослідниками. В організмі людини процеси перекисного окислення ліпідів є однією з найважливіших регуляторних систем апоптозу і підтримки загального гомеостазу. Вільні радикали, що мають один або кілька неспарених електронів, утворюються в процесі як нормального, так і порушеного клітинного метаболізму, а реактивні форми кисню, реагуючи з вільними радикалами, теж стають радикалами. Антиоксиданти забезпечують захист ДНК і білкових молекул клітинних структур організму від пошкоджень активними формами кисню та продуктами перекисного окислення ліпідів. Антиоксидантними речовинами виступають фітохімічні з’єднання (сапоніни, глікозиди), фенольні сполуки (фенольні кислоти, поліфеноли, флавоноїди), що володіють широким спектром властивостей, включаючи антиоксидантну, антимутагенну і антиканцерогенну активність[143, 144]. Саме вони видаляють вільні радикали – пероксиди, гідропероксиди і ліпопероксиди, пригнічуючи таким чином окислювальні механізми. У дослідженні in vitro виявили, що метанольний екстракт цільної рослини M. рruriens, будучи донатором водню,
містить велику кількість фенольних сполук, проявляє високу антиоксидантну активність і здатність видаляти вільні радикали [145].
Є значна кількість досліджень, що вказують на використання Mucuna рruriens для лікування псоріазу, дерматиту і екземи, як процесів, пов’язаних із придушенням експресії деяких видів білка в кератиноцитах шкіри людини, що, в свою чергу, обумовлюється підвищеним окислювальним стресом і утворенням агресивних форм кисню [146, 147].
Екстракт кореня спаржі гроновидної (Asparagus adscendens), як похідне відомого харчового продукту, не часто зустрічається в лікарських композитах [148].
Спаржа здавна відома своїми лікарськими ефектами та здатністю позитивно впливати на клінічний стан хворого. У народній медицині її рекомендують при лейкореї, діареї, дизентерії, цукровому діабеті, старечому свербінні, бронхіальній астмі, слабкості, в т.ч. статевій, сперматореї та інших захворюваннях.
Рослини Asparagus adscendens і Asparagus racemosus використовуються в індійській традиційній медицині для поліпшення загального стану здоров’я і пов’язаних зі стресом імунних порушень. Ефекти метанольних і водних екстрактів бульбових коренів цих рослин були досліджені на експериментальній моделі стресу в щурів, викликаного плаванням. Було показано, що екстракти чинять гальмівну дію на прозапальні цитокіни (інтерлейкін-1β, TNF-α), а також на продукцію оксиду азоту в клітинах макрофагів мишей RAW 264.7, стимульовану ліпополісахаридом in vitro. Отримані дані свідчать про здатність спаржі зменшувати прояви стресу та вираженість запальних процесів [149].
Дозозалежний вплив екстракту кореня Asparagus adscendens на анаболічну, репродуктивну і сексуальну активність у самців-щурів полягало в значному збільшенні маси тіла і яєчок із підсиленням відповідних функції, що стало науковим обґрунтуванням для його застосування [150].
Asparagus adscendens, володіючи певним проандрогенним потенціалом, є багатим джерелом потенційних протидіабетичних агентів (сапонінів, флавоноїдів, трітерпенів). В одному з досліджень було встановлено, що водний екстракт А. adcendens індукує значне нетоксичне збільшення глюкозозалежного інсулінотропного фактору в клональній лінії β-клітин підшлункової залози BRIN-BD11, із вираженим збільшенням поглинання глюкози в адипоцитах 3T3-L1, що відкриває нові можливості для лікування порушень вуглеводного обміну [151].
Як відомо, спаржа є традиційним рослинним засобом, який призначається в азіатському світі в якості афродізіаку і нейротоніку. В стресовому експерименті з мишами, яким вводили екстракт A. adcendens (25, 50 і 100 мг/кг/день; внутрішньочеревно) протягом 14 днів, отримані нейропротективні ефекти характеризувались підвищенням рівня моноамінів, зниженням рівня кортикостерону, що супроводжувалося розвитком антидепресантоподібного ефекту, як результату модуляції моноамінергічної системи та регулювання вісі гіпоталамус-гіпофіз-наднирнику зі зменшенням окидантного стресу [152].
Спаржа, будучи продуктом харчування, може також виступати і субстратом для використання нових технологій. Експерименталь не вивчення потенційно нового подвійного інгібітору, отриманого з А. adcendens за допомогою молекулярного докінгу (метод молекулярного моделювання, який дозволяє передбачити найбільш вигідну для утворення стійкого комплексу орієнтацію і конформацію ліганду в центрі зв’язування рецептора). Як відомо, спаржа має властивості нейропротектора і нейротоніка. Виділений з хлороформної фракції
метанольного екстракту A. adscendens алкалоїд Conypododiol виявляв значне пригнічення, як ацетилхолінестерази, так і бутирилхолінестерази, не проявляючи при цьому ознак цитотоксичності до нефротелія мавп LCMK-2 і гепатоцитів мишей [153]. Гімалайська спаржа A. adscendens (Asparagaceae) в традиційній медицині Азії є протипухлинним засобом.
В експериментальному дослідженні сировини з коренів A. adscendens щодо клітинних ліній карциноми людини (молочної залози – MCF7; печінки – HEPG2, тканин легенів – A549 і сечового міхура – EJ138) виявлено виражену цитотоксичну ефективність за рахунок впливу сапогенінів [154].
У різних країнах випускаються препарати бджолиного маточного молочка. Це апісерум (Франція), апіфортіл (Німеччина), лонжівекс (Канада), лакапніс (Болгарія), епіргінол, фітадон, мелькальцін (Румунія). Слід зазначити загальновідомий факт, що свіже маточне молочко за своєю ефективністю перевершує висушене або консервоване. Апілак продовжує залишатися одним із найбільш визнаних і популярних продуктів бджільництва в різних регіонах нашої планети.
Йохімбін (квебрахін) – основний алкалоїд дерева йохімбе (Pausinystalia johimbe Pierre ex Beille) родини маренових (Rubiaceae), що росте в центральній частині Африки. Крім цього він міститься в корі південноамериканських рослин «біле квебрахо» (Aspidosperma quebracho-blanco Schltr.) і «раувольфія зміїна» (Rauvolfia serpentina Benth. Ex Kurz), родини кутрові (Apocynaceae). Сума алкалоїдів (Іохімбін гідрохлорид, Yohimbine HCl USP) застосовується в медицині як засіб для лікування еректильної дисфункції та стимулятора лібідо.
Протягом більш 70 років йохімбін використовувався для лікування сексуальних проблем у чоловіків і жінок, виступаючи в ролі афродізіака, з помірним ефектом впливу на ерекцію [166].
Фармакологічна дія йохімбіну обумовлена переважним впливом на центральні і периферійні рецептори симпатичної нервової системи з підвищенням її рухової активності. Первинною метою використання йохімбе були лікування еректильної дисфункції, посилення лібідо та інших сексуальних якостей, з підвищенням антидепресивного і загальнотонізуючого ефектів. Крім цього, важливим лікарським ефектом йохімбіну є здатність до зв’язування з β-адренорецепторами [167]. Показаннями до застосування даного лікарського засобу є симптоми психогенної і неврогенної форм еректильної дисфункції, а стандартним дозуванням вважається прийом 5 мг 1-3 рази/добу. Курс лікування може тривати від 30 днів до півроку.
Екстракт кори йохімбе позитивно впливає на лібідо у чоловіків. У клінічному дослідженні осіб із вираженими порушеннями ерекції призначення йохімбіну в дозі до 40 мг/добу викликало повне відновлення ерекції у 14%, достовірне поліпшення стану - у 20%, відсутність клінічного ефекту - у 65% пацієнтів [168]. Особи з психогенними формами еректильної дисфункції, які приймали йохімбін, продемонстрували позитивні результати у 71% хворих [169].
Еректильна дисфункція може бути викликана нездатністю гладких м’язів статевого члена розслабитися і більшість призначених препаратів здійснюють прямий вплив, полегшуючи цей процес (простагландини Е1, донатори NO, інгібітори 5-фосфодіестерази, антагоністи альфа-адреноблокаторів) [170, 171].
Ерекційний рефлекс включає в себе вегетативні та соматичні еферентні впливи та модулюється супраспінальними рефлексами, які контролюють ерекцію. Дофамін, ацетилхолін, оксид
азоту (NO) і нейропептиди (окситоцин, адренокортикотропний і меланоцитстимулюючий гормони) надають стимулюючої дії; серотонін має як стимулюючі, так і гальмівні властивості, а енкефаліни є виключно гальмівними агентами щодо процесів ерекції. Периферичний баланс між контрактильним і релаксантним факторами контролює ступінь скорочення гладких м’язів кавернозних тіл і визначає функціональний стан статевого члену. Метаболізм норадреналіну здійснюється в синусах печеристих тканин і судинах статевого члену за допомогою стимуляції α1-адренорецепторів.
Застосування таких селективних антагоністів α2-рецепторів, як йохімбін, буде посилювати вивільнення норадреналіну, обумовлюючи процес зв’язування з α2-адренорецепторами на неадренергічних, нехолінергічних нервах і вивільнення оксиду азоту. Холінергічні нерви перед з’єднанням інгібують вивільнення норадреналіну з адренергічного нерва зі збільшенням синтезу і виділення оксиду азоту, тому найбільш ефективною стратегією зниження адренергічної активності і полегшення ерекції є комбінування антагоністів α-1 й α 2- адренорецепторів [172]. Оксид азоту вважається найбільш важливим фактором для розслаблення судин статевого члена і структур печеристих тіл. Роль інших медіаторів, що вивільняються з нервової тканини або ендотелію, точно не встановлена.
Хоча йохімбін і існує на фармацевтичному ринку довше, ніж силденафіл, про його клінічні характеристики відомо мало і вважається, що в якості монотерапії він має досить помірну ефективність у пацієнтів з ЕД. В коротко- і довгострокових дослідженнях було виявлено, що йохімбін не викликає побічних ефектів в діапазоні середньотерапевтичних доз. Побічні ефекти з’являються при призначенні високих доз йохімбіну (підвищення артеріального тиску, анксіогенна дія, збільшення частоти сечовипускання), легко коригуються зниженням
дози або скасуванням застосування препарату. З’являється все біль ше доказів того, що ефективність йохімбіну при лікуванні еректильної дисфункції може підвищуватися при комбінованому застосуванні (з донаторами оксиду азоту) [173].
Вважається, що найбільш високий терапевтичний потенціал у вигляді його синергічного ефекту йохімбін демонструє в поєднанні з іншими сполуками природного і синтетичного походження [174].
Серед побічних ефектів відзначається підвищене збудження, а також будь-які прояви симпатоміметичного стану. Цікавим ефектом, описаним в літературі, що має своє продовження в клінічних дослідженнях, є можливість застосування йохімбіну в осіб з ДГПЗ і атонією сечового міхура, а також у випадках супутніх проявів так званого «чоловічого клімаксу».
У світовій медичній практиці існує величезне різноманіття комбінацій фітопрепаратів і мінімальна кількість лікарських рослин, які призначаються у вигляді монотерапії. Застосування комбінацій відомих рослинних засобів, як правило, виправдовує себе високою ефективністю і безпекою препаратів.
Однією з таких комбінацій є Адріус®. Адріус® має збалансований склад компонентів, які комплексно впливають на різні патогенетичні ланки розвитку безпліддя: зменшують процеси перекисного окислення ліпідів, підвищують лібідо, нормалізують гормональний статус, зменшують негативний вплив стресу на репродуктивну функцію чоловіків.
Адріус® рекомендовано вживати по 1-2 капсулі 2 рази на добу протягом 3-х місяців.
Адріус можна рекомендувати до застосування у широкій медичній практиці при комплексному лікуванні чоловічого безпліддя.
Перелік літератури знаходиться в редакції.
